Напередодні у Zenyk Art Gallery у Львові, презентували виставку рушників, вишитих родинами зниклих безвісти та полонених Захиників і Захисниць, під назвою «Рушник надії».
На виставці представлено 44 вишиті рушники з 12 областей України. Співорганізаторкою виставки є наша землячка Соломія Луковецька. Вона розповіла, що рушник, як ідею для виставки обрали невипадково. В українській традиції він завжди був оберегом. Здавна матері та рідні вишивали рушники хлопцям, які йшли до війська, як знак любові та захисту. Ніби вишивали для них дорогу додому.
Найбільшу кількість рушників для виставки привезли з Сумщини. Ще три полотна вишили родини зі Львова, Сокаля та Славська. Кожен рушник — це місяці праці, молитви і любові. У середньому майстрині працювали над одним полотном близько двох місяців.
На цих рушниках - вишиті вірші, молитви, слова підтримки та побажання найшвидшого повернення додому. Є навіть номери бригад — як знак пам’яті, вдячності та віри у своїх Захисників.
Під час виставки начальник Шептицької районної державної адміністрації Андрій Дяченко спільно з працівниками органу виконавчої влади мали нагоду поспілкуватися з отцем Василем Кінахом — духовним наставником та організатором спільноти «Об’єднані єдиним серцем» при Парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці, УГКЦ, м. Сокаль . Разом із громадською організацією «Виткані боротьбою», яку очолює Солосія Луковецька, вони вже сьогодні роблять важливу справу - підтримують родини військових.
Отець Василь поділився планами створення у Сокалі окремого простору для родин безвісти зниклих і полонених, родин полеглих Захисників, військових, ветеранів та їхніх близьких: «Це має бути місце підтримки і розуміння, де люди зможуть отримати допомогу психолога, юриста, духовну опіку та повний супровід у складні моменти життя»,- зазначив отець.
Таке приміщення вже є неподалік церкви Парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці, однак воно потребує ремонту та облаштування. А тим часом родини, які потребують підтримки, збираються в ораторії при церкві Благовіщення Пресвятої Богородиці, де вже відбуваються різноманітні зустрічі та заходи.
І, мабуть, саме такі ініціативи сьогодні є особливо важливими. Бо війна — це не лише фронт. Це також тисячі родин, які чекають, переживають, шукають сили жити далі.
Виставку організували спільно із Західним регіональним центром Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. У межах події також підбили підсумки роботи Координаційного штабу.
Мета заходу — привернути увагу до теми пошуку та повернення військовополонених і зниклих безвісти Захисників, а також підтримати родини, які живуть в очікуванні та переживають невизначену втрату.
